- Лікар підвищував свою кваліфікацію раз на 5 років, формально відвідуючи курси у закладах післядипломної освіти
- Якість післядипломної освіти незадовільна
- Лікарі відвідували конференції на запрошення фармацевтичних компаній, метою яких було схилити лікаря до виписування препаратів, а не підвищити його знання та кваліфікацію
- Низький рівень усвідомлення щодо необхідності самостійного професійного удосконалення серед лікарів
Реформа
- Відповідальність за професійний розвиток лікаря переходить до нього особисто та його керівника
- Лікар має вибір щодо форми та обсягу свого професійного навчання
- Фармацевтичні компанії позбавляються можливості переривати лікаря для здійснення візитів до нього у робочий час
- Керівники ЛПУ готові виділяти спеціальний час для навчання лікарів на місцях, координувати та планувати семінари, контролювати результати навчання
- Інформованість суспільства зростає і вимагає постійного удосконалення від лікаря, адже пацієнт обирає лікаря
